Підтримка України дедалі сильніше впливає на внутрішню політику європейських країн, і Італія стає одним із найяскравіших прикладів цієї тенденції. Напередодні чергових парламентських виборів питання військової допомоги Києву перетворилося на одну з головних тем політичної боротьби, спричинивши гострі суперечки як серед опозиції, так і всередині правлячої коаліції.
Як повідомляє Politico, саме українське питання може стати одним із ключових факторів, які визначать результати майбутніх виборів. Політичні сили дедалі частіше займають протилежні позиції щодо подальшої підтримки Києва, а дискусії виходять далеко за межі парламентських дебатів, відображаючи настрої значної частини італійського суспільства.
Нову хвилю політичної полеміки спровокував колишній прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте, який очолює лівоцентристський «Рух 5 зірок». В інтерв'ю він поставив під сумнів доцільність подальших поставок озброєння Україні. За його словами, на початку повномасштабної війни його політична сила підтримувала військову допомогу через значну перевагу Росії у військовому потенціалі. Однак зараз, на переконання Конте, ситуація змінилася, а пріоритетом має стати дипломатичне врегулювання.
Політик заявив, що його партія й надалі утримуватиметься під час голосувань за нові пакети військової допомоги Україні. Натомість він виступає за активізацію переговорного процесу та пошук шляхів завершення війни шляхом дипломатії. Конте також запропонував винести питання майбутньої політики щодо України на внутрішні праймеріз лівоцентристської коаліції, щоб саме виборці визначили спільну позицію політичного блоку.
За словами колишнього глави уряду, мирні переговори повинні відбуватися за участю як президента України Володимира Зеленського, так і президента Росії Володимира Путіна. Крім цього, Конте виступає проти збільшення оборонних витрат Італії, хоча саме нарощування військового бюджету є одним із міжнародних зобов'язань уряду Джорджії Мелоні в межах нових цілей НАТО.
Втім, ініціатива Конте практично миттєво викликала жорстку реакцію серед його потенційних союзників. Лідер Демократичної партії Еллі Шляйн категорично відмовилася підтримати ідею визначати зовнішньополітичний курс через праймеріз. На її думку, спочатку всі учасники коаліції мають погодити спільну програму, а вже після цього визначати кандидата, який очолить політичний союз.
Шляйн наголосила, що майбутній лідер повинен представляти інтереси всієї коаліції, а не лише власної політичної сили. Таким чином, розбіжності щодо України стали ще одним фактором, який ускладнює процес об'єднання лівоцентристських партій перед виборчою кампанією.
Не менш різкою була реакція колишнього міністра оборони Італії Лоренцо Гверіні. Представник Демократичної партії заявив, що військова підтримка України є принциповим питанням, яке не може бути предметом компромісів. Він попередив, що внутрішній розкол коаліції може дорого коштувати всій опозиції під час майбутніх виборів.
Водночас суперечки навколо України не обмежуються лише лівими політичними силами. Усередині правлячої коаліції також існують серйозні розбіжності. Попри те, що прем'єр-міністерка Джорджія Мелоні послідовно підтримує Україну та виступає за зміцнення обороноздатності НАТО, її союзники займають значно стриманішу позицію.
Зокрема, представники партії «Ліга», яка входить до складу урядової більшості, неодноразово демонстрували скептичне ставлення як до подальших поставок зброї Україні, так і до збільшення оборонних видатків. Це створює додаткову напругу всередині самої правлячої коаліції.
Особливо гостро на заяви Конте відреагував віцепрем'єр Італії та лідер партії «Вперед, Італіє!» Антоніо Таяні. Він фактично поставив питання руба, закликавши ліві політичні сили чітко визначитися зі своєю позицією.
За словами Таяні, італійські виборці повинні почути відповідь на просте питання: чи підтримують ліві український народ, чи фактично грають на користь Кремля. Політик також протиставив демократію авторитарним режимам, наголосивши, що саме такий вибір стоїть сьогодні перед європейськими країнами.
Politico зазначає, що парламентські вибори можуть відбутися вже навесні наступного року. Якщо партії Джорджії Мелоні не вистачить голосів для формування нового уряду, до переговорів можуть долучити ультраправу політичну силу National Future, яку очолює колишній генерал Роберто Ванначчі. Однак і ця партія також виступає проти продовження військової допомоги Україні, що може ще більше ускладнити процес формування майбутньої коаліції.
Аналітики звертають увагу, що політичні суперечки значною мірою відображають настрої самого італійського суспільства. Італія традиційно має сильні пацифістські настрої, а тому активна підтримка України з боку чинного уряду не завжди знаходить широку підтримку серед громадян.
За результатами соціологічного опитування YouGov, лише близько третини італійців вважають важливим, щоб Україна здобула перемогу у війні проти Росії. Такий показник демонструє, що громадська думка в країні залишається неоднорідною, а політики змушені враховувати різні настрої виборців.
Крім того, за інформацією Кільського інституту світової економіки, обсяг військової допомоги Італії Україні становить лише близько 0,17% валового внутрішнього продукту країни. Це один із найнижчих показників серед європейських держав, які підтримують Київ.
На цьому тлі дискусія про майбутню політику щодо України навряд чи вщухне найближчим часом. Навпаки, із наближенням парламентських виборів вона може стати центральною темою політичної кампанії. Від того, які сили сформують майбутній уряд Італії, значною мірою залежатиме не лише зовнішньополітичний курс Риму, а й характер подальшої підтримки України з боку однієї з найбільших економік Європейського Союзу.
