Про це заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в ефірі «Новини.LIVE».
За його словами, відновлення столичних ТЕЦ саме по собі не гарантує Києву стабільного проходження опалювального сезону. Якщо енергетична інфраструктура знову стане ціллю ракетних ударів, місто може повторно втратити значну частину теплогенеруючих потужностей.
«Навіть при відновленні ТЕЦ ми можемо залишитися без тепла на місяці», — сказав експерт.
Яка ситуація зі столичними ТЕЦ
Окрему увагу Попенко звернув на Дарницьку ТЕЦ-4. За його словами, ситуація з її відновленням наразі залишається невизначеною.
Водночас ремонтні роботи на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 тривають. Від стану цих об'єктів значною мірою залежить здатність столиці забезпечувати мешканців теплом у холодний період.
Однак навіть після завершення ремонтів, за словами експерта, гарантувати безперебійну роботу системи буде складно.
«Російські ракети в будь-який момент при "сприятливій" дуже мінусовій погоді можуть розбити ці ТЕЦ, і Київ може залишитися на певний час без тепла», — зазначив Попенко.
Таким чином, проблема полягає не лише у фізичному відновленні пошкоджених об'єктів. В умовах війни залишається ризик повторних атак, які можуть знову вивести з ладу критично важливі енергетичні потужності.
Київ уже переживав тривалі перебої з опаленням
Попенко нагадав, що столиця вже мала досвід тривалої відсутності тепла в окремих районах. У деяких випадках мешканці залишалися без опалення протягом кількох тижнів.
З огляду на це сценарій із тривалою перервою в теплопостачанні не можна повністю виключати, особливо якщо пошкодження енергетичної інфраструктури відбудуться під час сильних морозів.
Для міста це створює серйозні ризики. Система централізованого опалення залежить не лише від самої генерації тепла, а й від стабільної роботи електроенергетичної інфраструктури, насосних станцій, тепломереж та іншого обладнання.
Пошкодження одного з ключових елементів може вплинути на роботу всієї системи або окремих її частин.
Експерти попереджають про складну зиму
Інші фахівці також прогнозують непростий опалювальний сезон для України.
Голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв раніше заявляв, що майбутня зима може бути складною як для мешканців міст, так і для людей у сільській місцевості.
За його словами, додатковою проблемою для населення можуть стати високі ціни на дрова через подорожчання дизельного пального.
Ще більш песимістичний прогноз озвучував енергетичний експерт Юрій Корольчук. Він попереджав, що навіть за звичайної зимової погоди температура у квартирах киян у разі проблем із централізованим опаленням може опуститися до 12–15 градусів.
Експерт також зазначав, що столичні теплоелектроцентралі фізично можуть не встигнути відновити до початку опалювального сезону на 100%. Відповідно, взимку вони можуть генерувати менше тепла, ніж до пошкодження.
Чи вистачить ППО для захисту енергетики
Ще одну проблему становить захист енергетичної інфраструктури від повторних атак.
Офіцер Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ, військовий, підприємець і банкір Андрій Оністрат раніше висловлював думку, що через дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Росія може спробувати максимально пошкодити великі українські теплоелектростанції та теплоелектроцентралі ще до настання сильних морозів.
На його думку, за такого сценарію українцям варто заздалегідь продумати альтернативні варіанти на випадок проблем із опаленням.
Водночас прогнози окремих експертів не означають, що Київ гарантовано залишиться без тепла. Фактична ситуація залежатиме від масштабів пошкоджень, темпів відновлення енергетичних об'єктів, роботи систем ППО, температури повітря та можливості міських служб швидко реагувати на аварії.
Однак ризик тривалих перебоїв із теплопостачанням залишається одним із ключових викликів для столиці напередодні опалювального сезону.
Навіть якщо пошкоджені ТЕЦ встигнуть відновити, в умовах продовження війни вони залишатимуться потенційними цілями для нових ударів. Саме тому підготовка Києва до зими потребує не лише ремонту теплогенеруючих об'єктів, а й посилення їхнього захисту та створення резервних механізмів теплопостачання.
