Навроцький готує тиху помсту: у Варшаві обмірковують повний розрив особистих контактів із Зеленським

Президентський палац Польщі тримає удар "до холодної голови" — рішення можуть оголосити саме 11 липня, у символічну для обох країн дату



Українсько-польські відносини переживають один із найгостріших моментів за останні роки, і цього разу йдеться не про дипломатичні ноти чи заяви прес-секретарів, а про можливість того, що два президенти просто перестануть розмовляти один з одним. У найближчому оточенні глави Польщі Кароля Навроцького відверто обговорюють варіант обмеження особистих контактів із президентом України Володимиром Зеленським. І хоча офіційно про це поки що не оголошено, джерела, наближені до Канцелярії президента Польщі, дають зрозуміти: рішення вже фактично визріло, питання лише у тому, коли і як його озвучити.

Що стало приводом для загострення

Формальним тригером нової хвилі напруги стала заява Володимира Зеленського про створення Національного пантеону — ініціативи, яку у Варшаві сприйняли вкрай негативно. У Польщі це рішення розцінили не як випадковий крок, а як свідому й продуману провокацію, що вписується у ширшу історичну політику Києва. За словами джерела, близького до польського президента, в оточенні Навроцького дедалі більше зміцнюється переконання: останні дії української влади у сфері історичної пам'яті не є хаотичними чи спонтанними, а становлять частину послідовної стратегії.

"Ми сприймаємо цю заяву стримано, оскільки дії Зеленського та його оточення мають провокаційний характер, а ми не будемо частиною сценарію, написаного Києвом, який, до речі, підсилює російську пропаганду", — заявив представник Канцелярії президента Польщі виданню Dziennik Gazeta Prawna, на яке згодом послалася "Європейська правда".

Ця фраза варта окремої уваги, адже вона показує, наскільки глибоко змінилася риторика польської сторони. Ще кілька років тому Варшава була чи не найпослідовнішим союзником Києва в Європі, а нині в офіційних колах президента відверто говорять про "сценарій, написаний Києвом", який нібито грає на руку ворожій пропаганді. Це вже не звичайна дипломатична незгода — це звинувачення у свідомій грі проти інтересів самої Польщі.

"Слабке становище" і спроба відвернути увагу

Польська сторона пішла ще далі у своїх інтерпретаціях мотивів української влади. На думку співрозмовника видання, рішення Зеленського спрямовані передусім на внутрішню аудиторію — нібито для того, щоб зміцнити його, як вважають у Варшаві, ослаблені політичні позиції. Більше того, у Канцелярії президента Польщі прямо натякають, що ініціатива зі створенням Національного пантеону може переслідувати ще одну мету: відвести увагу суспільства від корупційних скандалів, до яких, за цією версією, причетні провідні українські політики.

Це надзвичайно жорстка теза, яка фактично переводить дискусію з історичної площини у політичну, ба навіть особисту. Якщо раніше суперечки між Варшавою і Києвом стосувалися переважно інтерпретації подій минулого — діяльності ОУН та УПА, Волинської трагедії, вшанування жертв — то тепер у польській столиці відкрито ставлять під сумнів щирість намірів українського керівництва загалом.

Символічна дата 11 липня

Особливої ваги ситуації надає те, що, за словами джерела, Навроцький може офіційно оприлюднити свою позицію саме 11 липня — у Національний день пам'яті жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. Ця дата щороку викликає гострі емоції в обох суспільствах: для Польщі це день скорботи й пам'яті про загиблих, для частини українського суспільства — болюча й суперечлива сторінка спільної історії, яку важко обговорювати без емоцій.

Те, що саме на цю дату планується можлива заява про обмеження контактів із українським лідером, навряд чи є випадковістю. Польська сторона, схоже, прагне максимально підкреслити символічний характер свого кроку — показати, що рішення ухвалюється не під впливом миттєвих емоцій, а є продуманою відповіддю, приуроченою до дня, який має особливе значення для історичної пам'яті поляків.

"Нам не потрібно відповідати ні сьогодні, ні завтра. Це можна підготувати з холодною головою і зробити під час урочистостей 11 липня, коли виступить президент", — підкреслив співрозмовник видання, даючи зрозуміти, що Варшава свідомо обрала тактику витримки, а не миттєвої реакції.

Принципова, але стримана позиція

Попри гостроту риторики, у Канцелярії президента Польщі наголошують, що різких відповідних кроків найближчим часом не варто. "Ми не будемо відповідати різко. Ми робимо свою справу, а злочинців під прапором УПА будемо послідовно називати геноцидниками", — заявив представник президентського палацу. Ця фраза показує, що Варшава не має наміру йти на ескалацію заради ескалації, проте водночас не збирається відступати від власної історичної позиції, яка для значної частини польського суспільства є принциповою і не підлягає перегляду заради дипломатичної доцільності.

Важливо й те, що, за наявною інформацією, обмеження особистих контактів між президентами не означатиме повного припинення підтримки України з боку Польщі. Джерело прямо вказує: оточення Навроцького розглядає можливість дистанціювання саме на рівні особистого спілкування двох лідерів, продовжуючи при цьому надавати Україні допомогу. Тобто йдеться не про розрив союзницьких відносин у широкому сенсі, а про дуже точково спрямований сигнал особисто Зеленському — сигнал недовіри й невдоволення тим, як, на думку Варшави, Київ веде історичну політику.

Передісторія: орден, який забрали

Нинішня напруга не виникла на порожньому місці. Ввечері 19 червня Кароль Навроцький ухвалив гучне рішення — позбавити Володимира Зеленського ордена Білого орла, найвищої державної нагороди Польщі. Приводом стало найменування одного з українських військових підрозділів на честь діячів УПА. Тоді ж польський президент заявив, що його держава не допустить вступу до Євросоюзу тих, хто не готовий відмовитися від, за його формулюванням, "культу тоталітаризму та насильства".

Це рішення викликало миттєву та потужну хвилю реакцій з українського боку. Низка чинних і колишніх українських посадовців публічно заявили про намір повернути власні польські нагороди. Зокрема, заступник голови Сенату Польщі Міхал Камінський оголосив про рішення повернути Україні дві державні нагороди — крок, символічний сам по собі, адже він демонструє, що розкол із приводу історичної політики проходить не лише між державами, а й усередині самого польського політикуму. Лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський також заявив про намір повернути Україні вручений йому орден князя Ярослава Мудрого II ступеня, прямо пов'язавши це рішення з нещодавнім загостренням двосторонніх відносин.

Чому це важливо саме зараз

Контекст, у якому розгортається ця криза, робить її особливо чутливою. Україна продовжує потребувати міжнародної підтримки на тлі повномасштабної війни, і Польща донині залишалася одним з найбільш послідовних і потужних союзників — як у військовому, гуманітарному, так і в дипломатичному вимірі. Будь-яке охолодження стосунків на найвищому особистому рівні, навіть якщо воно формально не торкається питань допомоги, неминуче впливає на загальну атмосферу двосторонньої взаємодії, на тон публічних заяв, на готовність до компромісів у складних переговорних питаннях — від вступу України до ЄС до питань транзиту, торгівлі чи прикордонного співробітництва.

Водночас польська сторона дає зрозуміти, що історична пам'ять для неї — це не другорядне питання, яким можна знехтувати заради поточної політичної кон'юнктури. Тема ОУН та УПА залишається однією з найболючіших у польському суспільстві, і будь-які кроки української влади, які сприймаються як спроба применшити чи переінакшити цю частину історії, викликають у Варшаві майже миттєву й гостру реакцію — незалежно від того, наскільки складною є геополітична ситуація навколо.

Що далі

Найближчі тижні, очевидно, стануть вирішальними для розуміння того, наскільки далеко готова зайти польська сторона. Якщо 11 липня дійсно пролунає офіційна заява Навроцького про обмеження контактів із Зеленським, це стане одним із найпомітніших символічних розривів між керівництвом двох країн за весь період після початку повномасштабного вторгнення. Водночас залишається відкритим питання, як на такий крок відреагує українська сторона — чи спробує Київ згладити ситуацію дипломатичними каналами, чи, навпаки, ще раз публічно наголосить на власному баченні історичних подій, ризикуючи поглибити розкол.

Те, що відбувається зараз між Варшавою та Києвом, виходить далеко за межі чергової дипломатичної суперечки. Це зіткнення двох історичних наративів, двох різних поглядів на болючі сторінки спільного минулого, яке накладається на дуже непросту й чутливу геополітичну реальність. І, судячи з тону заяв з польського боку, найближчими тижнями ця криза навряд чи піде на спад.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Суспільство, Влада, Політика, із заголовком: "Навроцький готує тиху помсту: у Варшаві обмірковують повний розрив особистих контактів із Зеленським".

Матеріал підготував(-ла): Данила Май

Новину опубліковано: 30 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Закупівля бронежилетів за подвійною ціною: суд виніс вирок у справі про мільйонні збитки для «Укренерго»

ВАКС затвердив угоду зі ще одним фігурантом резонансної справи про закупівлю бронежилетів для «Укренерго». Обвинувачений визнав провину, погодився відшкодувати мільйонні збитки та надати викривальні свідчення.

Зарплати в Україні стрімко перевищили 30 тисяч гривень: хто отримує майже 77 тисяч на місяць, а хто залишається серед найменш оплачуваних

Середня заробітна плата в Україні продовжує зростати та вже перевищила психологічну позначку у 30 тисяч гривень. Проте різниця між регіонами й галузями залишається колосальною, а мільярдні борги із виплати зарплат лише загострюють проблему.

Названо країну з найчистішими пляжами у світі: вона вдруге поспіль стала абсолютним лідером

Опубліковано новий світовий рейтинг пляжів із міжнародною екологічною відзнакою Blue Flag — перше місце знову посіла країна, яка випередила Грецію, Туреччину та Італію

Військовим почали нараховувати нові доплати: хто вже у липні отримає додаткові 10 тисяч гривень і від чого залежить сума виплат

У Міністерстві оборони пояснили, як нараховуватимуть нові виплати військовослужбовцям. Додаткові 10 тисяч гривень за службу в тилу за червень виплачують окремо, а бойові надбавки залежатимуть від підтвердження виконаних завдань та наказів командирів.

Покоління Z обурюється цими правилами життя: 10 реалій дорослості, які рано чи пізно доводиться прийняти кожному

Робота без мрії, телефонні дзвінки, компроміси у стосунках і повільний шлях до успіху — експерти пояснили, чому саме ці речі молодь найчастіше називає несправедливими, хоча вони є невід'ємною частиною дорослого життя.

Масований удар по енергосистемі України: після нічної атаки без світла залишилися жителі шести областей

Після комбінованої ракетно-дронової атаки Росії в кількох регіонах України зафіксували нові знеструмлення. В «Укренерго» повідомили про пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури та початок аварійно-відновлювальних робіт.

Європейські новини:

«Припиніть усю торгівлю»: Трамп жорстко розкритикував Іспанію та закликав розірвати відносини

Президент США назвав Іспанію «безнадійною», звинуватив її у неналежному виконанні зобов’язань перед НАТО та запропонував припинити торгівлю й офіційні контакти

НАТО готує найбільше розширення паливної мережі з часів холодної війни: східний фланг отримає захист на випадок кризи

Союзники наблизилися до масштабної угоди про продовження військової паливної інфраструктури до Східної Європи та Туреччини, що може коштувати десятки мільярдів доларів.

Україна наближається до нового етапу інтеграції з ЄС: шостий кластер можуть відкрити вже 14 липня

Європейський Союз готується відкрити для України та Молдови переговорний кластер «Зовнішні відносини», що стане черговим важливим кроком на шляху до членства в ЄС.