У Польщі знову розгорілася дискусія щодо того, як ефективніше реагувати на загрозу російських ракетних ударів поблизу польського кордону. Після чергових масованих атак по Україні та інцидентів із порушенням повітряного простору сусідньої держави у Варшаві дедалі частіше звучать пропозиції розглянути можливість перехоплення російських ракет ще над українською територією.
Таку позицію висловив віцепрем'єр-міністр та міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. За його словами, це питання потребує широкої професійної дискусії й не повинно використовуватися як інструмент політичної боротьби всередині країни.
Сікорський закликав до серйозного обговорення
Як повідомляє польське агентство PAP, під час спілкування з журналістами Радослав Сікорський прокоментував заяви колишнього прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького щодо військової допомоги Україні та роботи польської оборонної промисловості.
Очільник польської дипломатії наголосив, що протягом останніх днів Київ регулярно зазнає ударів балістичними ракетами, а їх перехоплення залишається надзвичайно складним завданням.
Саме тому, на його думку, варто відкрито обговорити питання, чи не було б ефективніше знищувати російські ракети ще над територією України, а не чекати моменту, коли вони потенційно можуть становити загрозу для Польщі.
Водночас Сікорський підкреслив, що подібна тема має розглядатися виключно з точки зору безпеки та міжнародного права, а не ставати предметом політичного протистояння між партіями.
Дискусія виникла після заяв Моравецького
Підставою для коментарів міністра стали нещодавні заяви колишнього глави уряду Матеуша Моравецького.
Політик виступив проти передачі Україні нової партії ракет для систем протиповітряної оборони Patriot та припустив можливість реформування або навіть ліквідації Польської зброярської групи (PGZ).
Коментуючи ці слова, Сікорський зазначив, що у світі існує чимало успішних приватних оборонних компаній, які забезпечують потреби національної безпеки.
Як приклад він навів американські корпорації Boeing, Raytheon та Lockheed Martin, які є приватними підприємствами та водночас виконують масштабні оборонні замовлення.
За словами польського міністра, у цьому питанні він частково погоджується з Моравецьким: приватний сектор здатний ефективно працювати на потреби оборони держави за умови належної конкуренції та сучасного підходу до виробництва.
Український досвід став прикладом
Особливу увагу Радослав Сікорський приділив українській оборонній промисловості.
Він зазначив, що значна частина сучасних безпілотників, а також далекобійних засобів ураження в Україні виробляється саме приватними компаніями.
На його думку, однією з головних переваг української моделі є швидкий зворотний зв'язок між виробниками та військовими, які безпосередньо застосовують нові розробки на полі бою.
Такий механізм дозволяє оперативно вдосконалювати техніку, швидко усувати недоліки та адаптувати озброєння до реальних бойових умов.
Сікорський заявив, що хотів би бачити подібну модель і в Польщі, де приватні підприємства активно конкурували б між собою, пропонуючи армії сучасні рішення та постійно вдосконалюючи власну продукцію.
Чому тема перехоплення ракет знову стала актуальною
Новий виток дискусії пов'язаний із нещодавнім інцидентом, коли російська крилата ракета Х-101 вибухнула поблизу населеного пункту Тарнава-Колонія у Люблінському воєводстві Польщі.
Після цього польські військові та експерти почали аналізувати, чи існувала можливість її перехоплення.
Оперативний командувач Збройних сил Польщі генерал Іренеуш Новак повідомив, що під час масштабної комбінованої атаки Росії по Україні польська армія привела сили у підвищену бойову готовність.
Для контролю повітряного простору були підняті винищувачі F-16 з авіабази у Лаську, а згодом до них приєдналися ще два винищувачі МіГ-29 з авіабази у Мальборку.
Попри це інцидент викликав нові питання щодо ефективності існуючої системи реагування та можливих змін у підходах до захисту повітряного простору.
Чи може Польща змінити свою позицію
Наразі жодних офіційних рішень щодо перехоплення російських ракет над територією України Польща не ухвалила. Заява Радослава Сікорського свідчить лише про готовність розпочати предметну дискусію щодо такого сценарію.
Будь-які потенційні зміни вимагатимуть не лише політичної підтримки всередині Польщі, а й консультацій із союзниками по НАТО, а також оцінки міжнародно-правових наслідків.
Втім, сам факт того, що подібна тема дедалі активніше обговорюється на найвищому державному рівні, свідчить про зміну безпекової ситуації в регіоні та пошук нових підходів до протидії ракетним загрозам, які виникають унаслідок війни Росії проти України.
