У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.



У Німеччині зафіксовано помітне зростання кількості українських чоловіків призовного віку, які перебувають під тимчасовим захистом. За даними, на які посилається видання Die Welt та німецьке міграційне відомство, за останні 16 місяців їхня кількість збільшилася майже на 60 тисяч осіб.

Станом на кінець травня в Німеччині перебуває понад 1,3 мільйона українців, які виїхали через війну. Серед них — 355 745 чоловіків віком від 18 до 63 років. Для порівняння, рік тому їх було близько 297 660.

Таким чином, статистика демонструє стабільне зростання частки цієї категорії мігрантів, що вже стало предметом політичних дискусій у Європі.

Як змінилася структура міграції

Аналітики відзначають, що змінилася і структура новоприбулих українців. За останні 16 місяців близько шести з десяти нових прибулих — це чоловіки призовного віку.

Це суттєво відрізняється від початку повномасштабного вторгнення, коли основну частину тих, хто виїжджав, становили жінки з дітьми. Тоді до 40% біженців були одинокі матері з дітьми, що формувало іншу соціальну картину міграції.

Обговорення змін правил захисту в ЄС

На тлі зростання кількості українців призовного віку міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт запропонував переглянути правила тимчасового захисту в ЄС. Йдеться про можливе скасування автоматичного захисту для цієї категорії громадян.

У разі реалізації такої ініціативи чоловіки призовного віку повинні будуть подавати заяви на надання притулку за загальною процедурою, що може ускладнити та сповільнити отримання статусу.

За наявною інформацією, більшість міністрів внутрішніх справ країн ЄС підтримують обговорення таких змін. Європейська комісія має найближчим часом вирішити, чи вносити відповідні корективи до чинної директиви.

Можливі наслідки змін

Важливо підкреслити, що потенційні зміни не матимуть зворотної сили. Вони стосуватимуться лише нових заявників, тоді як українці, які вже отримали статус тимчасового захисту, його збережуть.

Таким чином, понад мільйон українців у Німеччині та інших країнах ЄС не втратять свій правовий статус у разі ухвалення нових правил.

Політичний контекст

У Європейському Союзі тривають дискусії щодо майбутнього механізму тимчасового захисту для українців, який наразі продовжено до березня 2027 року. Водночас окремі країни виступають за більш жорстке регулювання міграційних процесів.

Питання української міграції залишається одним із найбільш чутливих у європейській політиці, оскільки поєднує гуманітарні, економічні та безпекові аспекти і напряму впливає на життя сотень тисяч людей.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Суспільство, із заголовком: "У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС".

Матеріал підготував(-ла): Ольга Булова

Новину опубліковано: 12 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.

Після крісла головнокомандувача — в докторантуру: що тепер робить Сирський

Після звільнення з посади головнокомандувача Олександр Сирський не залишив військову службу: він пройшов ВЛК, вступив до докторантури та готує докторську дисертацію.

Польща відвертається від України? Журналіст назвав причини різкої зміни ставлення

Ще кілька років тому поляки масово допомагали українцям, а тепер понад половина суспільства виступає проти прийому біженців. Що стало причиною такого розвороту та кому вигідний конфлікт між Києвом і Варшавою.

Парадокс цін в Україні: чому блокада портів поки стримує подорожчання продуктів

Українці можуть зіткнутися з новою хвилею зміни цін уже восени: експерт пояснив, чому проблеми з експортом агропродукції зараз несподівано працюють на користь внутрішнього ринку.

$3000 за «студентський квиток»: на Волині доцент потрапив під слідство через вступ військовозобов’язаних

Викладача підозрюють у тому, що він обіцяв за $3000 посприяти вступу двох військовозобов’язаних чоловіків на денну форму навчання. Його затримали під час отримання грошей.

Після 50 років сніданок змінює правила гри: вчені назвали продукти, які варто їсти вранці

З віком організм інакше реагує на їжу, а потреба в білку та клітковині стає особливо важливою. Експерти пояснили, коли снідати та що покласти на тарілку.

Європейські новини:

Угорщина різко розвертається від Москви: що стоїть за новою політикою Будапешта

Уряд Угорщини вперше офіційно назвав дії Росії загрозою для країни, Європи та світового порядку. Будапешт також визнав право України на самооборону та переглядає ключові домовленості з РФ.

Британія готується до найгіршого: Лондон різко прискорив підготовку населення до великої війни

Влада Великої Британії закликає громадян готувати запаси води, їжі та необхідних речей, а військові попереджають про найсерйозніші загрози для країни з часів Холодної війни.

Волинська трагедія розділяє Україну й Польщу: опитування показало тривожні настрої

Майже половина поляків назвала історичні суперечки головною причиною погіршення ставлення до українців, однак результати суттєво відрізняються залежно від політичних поглядів.