Колишня посолка України у США Ольга Стефанішина знову опинилася в центрі масштабного антикорупційного розслідування. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оприлюднили нові подробиці справи, яка вже стала однією з найрезонансніших цього року. За версією слідства, посадовиця могла незаконно збагатитися більш ніж на 13,9 млн гривень, а також не відобразити у своїх деклараціях низку цінних активів.
Правоохоронці стверджують, що упродовж останніх років Стефанішина фактично користувалася нерухомістю та іншим майном, оформленим на близьких осіб і знайомих. Саме це, на думку слідства, дозволяло уникати офіційного декларування дорогих активів.
Одним із ключових епізодів розслідування стали дві квартири у столичному житловому комплексі «Файна Таун». За інформацією НАБУ, формально вони були зареєстровані на подругу Стефанішиної, однак фактичне користування, як вважають детективи, здійснювала саме вона. Загальна ринкова вартість цих квартир оцінюється майже у 11 мільйонів гривень.
На цьому перелік майна не завершується. За даними слідства, колишня дипломатка також користувалася квартирою у житловому комплексі «Львівська площа», яка була оформлена на її матір. Крім того, детективи вказують на паркомісце та кілька нежитлових приміщень, зареєстрованих на батька, а також автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d, власником якого документально значився її підлеглий.
У НАБУ наголошують, що всі ці об'єкти нерухомості та транспортний засіб не були зазначені у деклараціях посадовиці, хоча, на думку слідства, вона фактично ними володіла або постійно користувалася.
Окрему увагу детективи приділили ще одному епізоду, який може стати одним із найважливіших доказів у справі. Йдеться про намір придбати елітний будинок поблизу Києва орієнтовною вартістю 550 тисяч доларів США.
За версією правоохоронців, схема оплати була вже погоджена між сторонами. Передбачалося, що 250 тисяч доларів буде передано готівкою, а решту вартості компенсують шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК «Файна Таун». Проте ця угода так і не була завершена.
У НАБУ вважають, що причиною відмови від купівлі стало призначення Стефанішиної на дипломатичну посаду за кордоном, після чого необхідність завершувати операцію втратила актуальність.
Суттєвим аргументом слідства стали фінансові розрахунки. За офіційними даними, у період із початку 2024 року до середини 2025 року загальний дохід Стефанішиної становив приблизно 3,7 мільйона гривень. Водночас лише з її банківських рахунків за цей період було витрачено близько 4,2 мільйона гривень.
На думку детективів, офіційні доходи не дозволяли придбати майно такого масштабу, а також пояснити походження коштів, необхідних для потенційної купівлі дорогого заміського будинку. Саме тому дії колишньої посадовиці кваліфікували за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення), а також за частиною другою статті 366-2 КК України, що стосується недостовірного декларування.
Нову підозру Стефанішиній було вручено 5 серпня. Водночас сама вона категорично не погоджується з висунутими звинуваченнями. Коментуючи ситуацію, колишня дипломатка назвала суспільний резонанс навколо кримінального провадження «бурею у склянці води», фактично відкинувши претензії правоохоронних органів.
Під час розгляду питання про запобіжний захід прокурори просили суд визначити заставу у розмірі 13,1 мільйона гривень. Захист наполягав на значному зменшенні цієї суми, аргументуючи це великими витратами, пов'язаними з поверненням із США до України та участю у судовому процесі.
6 серпня Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання сторін та визначив заставу у розмірі 6 мільйонів гривень. Після оголошення рішення Стефанішина заявила, що не має можливості сплатити навіть таку суму.
Справу вже називають однією з найгучніших серед антикорупційних проваджень останнього часу. Якщо правоохоронним органам вдасться довести свої звинувачення у суді, вона може стати одним із найпоказовіших прикладів перевірки відповідності задекларованих доходів реальному способу життя високопосадовців. Водночас остаточну оцінку всім доказам має дати суд, а до набрання законної сили обвинувальним вироком особа вважається невинуватою.
