Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке може суттєво змінити процес ведення військового обліку в країні. Відтепер Державна податкова служба передасть Міністерству оборони інформацію з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків для актуалізації даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». Нововведення стосуватиметься громадян України віком від 18 до 60 років і покликане зробити систему військового обліку більш точною та автоматизованою.
Відповідні зміни затверджені постановою Кабінету Міністрів №981 від 29 липня 2026 року. Документ вносить корективи до порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначаючи новий алгоритм взаємодії між державними органами.
Що саме змінюється
Згідно з постановою уряду, Державна податкова служба має протягом 90 календарних днів передати Міністерству оборони передбачені законодавством відомості про громадян України віком від 18 до 60 років. Йдеться не про створення нового реєстру, а про використання вже наявної інформації для звірки та оновлення даних у системі військового обліку.
Основна мета такого обміну — автоматична синхронізація відомостей між Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та реєстром «Оберіг». Це дозволить державі оперативніше виявляти випадки, коли інформація про громадянина відсутня у військовому реєстрі або містить неточності.
Фактично йдеться про цифровізацію процесу, який раніше значною мірою залежав від особистого звернення громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або від обміну інформацією між окремими державними інформаційними системами.
Які дані перевірятимуть
Автоматична звірка має допомогти виявити розбіжності між державними базами даних. Зокрема, перевірятимуться:
адреса проживання;
паспортні дані;
реєстраційні відомості;
інша персональна інформація, необхідна для ведення військового обліку.
Якщо система виявить невідповідності або відсутність певних записів, інформація буде актуалізована відповідно до чинного законодавства. Таким чином уряд прагне мінімізувати кількість помилок у державних реєстрах та забезпечити їхню актуальність.
Чому це рішення вважають важливим
Останніми роками Україна активно переходить до цифрових механізмів державного управління. Інтеграція різних інформаційних систем стала одним із ключових напрямків реформи державних сервісів. Військовий облік також поступово переходить у цифровий формат, що має спростити як адміністрування процесів, так і взаємодію громадян із державними органами.
Раніше оновлення інформації часто вимагало особистого відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або здійснювалося після надходження даних із різних державних реєстрів окремими каналами. Новий механізм покликаний значно прискорити цей процес завдяки автоматизованому обміну інформацією.
Уряд наголошує, що зміни спрямовані насамперед на вдосконалення механізму ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Це має забезпечити більш повну та достовірну інформацію про громадян, які перебувають на військовому обліку, а також скоротити кількість технічних помилок і дублювання записів.
Що це означає для громадян
Для більшості українців нововведення не вимагатиме жодних додаткових дій. Передача інформації між державними органами відбуватиметься автоматично у межах чинного законодавства. Водночас громадянам, у яких раніше були неактуальні або неповні дані у військовому обліку, варто уважно стежити за власною інформацією та за необхідності своєчасно її уточнювати.
Фахівці зазначають, що інтеграція державних реєстрів є логічним кроком у розвитку цифрової інфраструктури країни. Водночас питання захисту персональних даних залишається одним із ключових аспектів реалізації таких рішень, тому обмін інформацією має здійснюватися виключно відповідно до вимог законодавства.
Постанова набирає чинності у визначеному нею порядку, а реалізація нового механізму має завершитися після передачі та звірки необхідних даних у встановлений 90-денний термін.
На тлі цих змін триває й суспільна дискусія щодо вдосконалення мобілізаційної системи. Зокрема, на сайті Кабінету Міністрів зареєстровано петицію, автор якої пропонує змінити підхід до мобілізаційних заходів. Серед озвучених ініціатив — першочерговий призов громадян, які раніше складали військову присягу, а також надання додаткового захисту від мобілізації батькам неповнолітніх дітей. Наразі ця пропозиція має статус громадської ініціативи та не є чинною нормою законодавства.
