Російські масовані удари по цивільній інфраструктурі продовжують завдавати колосальних втрат українському бізнесу. Однією з найбільш постраждалих компаній останніх днів стала Rozetka — найбільший український онлайн-ритейлер, який уже оцінює свої прямі збитки в мільярди гривень. За словами співзасновника компанії Владислава Чечоткіна, нинішні втрати стали безпрецедентними та найбільшими за всю історію існування підприємства.
Про масштаби руйнувань Чечоткін розповів в ефірі національного телемарафону. Він зазначив, що остаточні підрахунки ще тривають, однак уже зараз зрозуміло: фінансовий удар вимірюється мільярдами гривень.
«Прямі збитки сягають мільярдів гривень. Точніше ми ще не порахували, але дуже-дуже багато. Це найбільші втрати за нашу історію», — заявив співзасновник Rozetka.
Для компанії, яка протягом багатьох років будувала одну з найрозвиненіших логістичних мереж в Україні, втрата великих складських комплексів означає не лише прямі матеріальні збитки. Руйнування таких об'єктів впливає на швидкість доставки товарів, логістику, роботу партнерів, постачальників та тисяч співробітників по всій країні.
Особливо болючим став ракетний удар 5 серпня по Броварах на Київщині. Внаслідок атаки було повністю знищено один із ключових складів Rozetka. За інформацією компанії, будівля отримала настільки масштабні пошкодження, що її відновлення вже неможливе.
Попри величезні руйнування, цього разу вдалося уникнути людських жертв. У компанії повідомили, що під час ракетної атаки працівники не постраждали, що стало чи не єдиною позитивною новиною на тлі катастрофічних матеріальних втрат.
Втім, це була вже друга атака на логістичні об'єкти Rozetka за короткий проміжок часу. Лише за кілька днів до цього російський безпілотник влучив в інший склад компанії на Київщині. Наслідки тієї атаки виявилися набагато трагічнішими: один працівник загинув, ще семеро людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Ці події вкотре демонструють, що під ударом опиняються не лише стратегічні чи військові об'єкти, а й підприємства, які забезпечують роботу економіки, створюють робочі місця та підтримують стабільне постачання товарів для мільйонів українців.
На тлі безпрецедентних втрат Владислав Чечоткін закликав державу переглянути механізми підтримки бізнесу, який постраждав від російських атак. На його думку, сьогодні українські компанії потребують не лише моральної підтримки, а й реальних економічних інструментів, які дозволять швидше відновити роботу після руйнувань.
Однією з головних пропозицій стало розширення можливостей страхування воєнних ризиків. За словами підприємця, чинні механізми страхування або недоступні для більшості компаній, або не покривають масштабних збитків, які виникають після ракетних чи дронових атак. Бізнес потребує страхових програм із більшими лімітами виплат та зрозумілими умовами компенсації.
Ще одним важливим кроком, на думку співзасновника Rozetka, могли б стати податкові пільги для підприємств, які втратили виробничі або складські потужності. Тимчасове зниження податкового навантаження дозволило б компаніям спрямувати більше ресурсів на відбудову, закупівлю обладнання та відновлення логістики.
Крім цього, бізнес очікує на доступні пільгові кредити, які допоможуть швидше запускати нові об'єкти та компенсувати втрати від знищеного майна. Без фінансової підтримки навіть великі компанії змушені будуть витрачати значні власні ресурси на ліквідацію наслідків атак, що неминуче впливатиме на темпи розвитку.
Окрему увагу Владислав Чечоткін приділив питанням захисту підприємств від повітряних загроз. Він закликав спростити правила, які регулюють можливість створення приватних систем протиповітряної оборони для бізнесу. За його словами, нинішнє законодавство містить настільки складні бюрократичні процедури, що фактично позбавляє компанії можливості використовувати подібні механізми захисту своїх об'єктів.
Експерти наголошують, що атаки на великі логістичні центри мають значно ширші наслідки, ніж здається на перший погляд. Руйнування складів призводить до перебоїв із поставками, затримок у виконанні замовлень, додаткових витрат на транспортування та відновлення інфраструктури. Це позначається не лише на самій компанії, а й на сотнях постачальників, партнерів і кінцевих споживачах.
Попри масштабні втрати, Rozetka вже заявила про намір продовжувати роботу та відновлювати свою логістичну мережу. Для українського бізнесу це стало ще одним випробуванням, яке доводиться проходити в умовах постійної загрози нових атак. Водночас ситуація вкотре порушує питання про необхідність створення ефективної державної системи підтримки підприємств, які забезпечують функціонування економіки навіть у найскладніші часи.
Історія Rozetka є показовим прикладом того, як війна завдає ударів не лише по інфраструктурі, а й по економічній стійкості країни. Від швидкості відновлення таких підприємств залежить не тільки їхнє майбутнє, а й стабільність українського ринку, робочі місця та можливість бізнесу й надалі підтримувати економіку в умовах війни.
