Повномасштабна війна продовжує завдавати ударів не лише по критичній інфраструктурі, а й по українському бізнесу. За останній місяць Росія знищила понад 400 тисяч квадратних метрів складських приміщень, що можна порівняти з площею 56 футбольних полів. Такі масштаби руйнувань уже змушують великі торговельні мережі, виробників та логістичні компанії кардинально змінювати підходи до зберігання товарів і доставки продукції по всій країні.
Про масштаби втрат повідомляє Forbes Ukraine. Під ракетними та дроновими ударами опинилися складські комплекси найбільших українських компаній, серед яких Fozzy Group, Rozetka, "Епіцентр", "Нова пошта" та десятки інших підприємств. Разом із великим бізнесом постраждали й сотні підприємців, які орендували місця для зберігання своєї продукції на складах логістичних операторів.
Руйнування можуть позначитися на асортименті магазинів
Попри те, що великі торговельні мережі запевняють у стабільності постачання, бізнес уже визнає: окремі труднощі уникнути буде непросто. Через втрату логістичних потужностей можливі тимчасові зміни в асортименті окремих магазинів, а також затримки з доставкою деяких категорій товарів.
Перші наслідки вже підтверджують представники роздрібної торгівлі. Так, мережа супермаркетів "Фора" повідомила, що орієнтовно протягом тижня скоротить кількість акційних пропозицій. Це рішення пояснюють необхідністю забезпечити стабільну наявність продукції на полицях магазинів.
У компанії зазначають, що під час перебудови логістичних маршрутів окремі магазини можуть тимчасово зіткнутися зі змінами в асортименті та доступності деяких товарів. Водночас мережа працює над тим, щоб мінімізувати незручності для покупців.
Бізнес змушений терміново змінювати логістику
Після масштабних руйнувань великі компанії дедалі частіше відмовляються від моделі зберігання продукції у великих централізованих логістичних комплексах. Натомість бізнес переходить до розподілу товарних запасів між кількома меншими складами, розташованими в різних регіонах країни.
Такий підхід дозволяє значно зменшити ризик повної зупинки роботи після одного влучання. Якщо один склад буде пошкоджено, інші зможуть продовжувати забезпечувати постачання продукції.
Співзасновник DYB Ігор Гут пояснює, що саме розосередження товарів є одним із найефективніших способів захисту бізнесу від катастрофічних наслідків нових атак. Водночас реалізувати таку модель можуть далеко не всі компанії.
Безпечніше, але значно дорожче
Експерти зазначають, що розподіл запасів між різними складами потребує значних фінансових вкладень. Бізнесу доводиться орендувати більше приміщень, збільшувати кількість транспортних маршрутів, вкладати кошти у сучасні системи управління запасами та логістикою.
У результаті собівартість доставки продукції зростає, а організація роботи стає значно складнішою. Особливо це стосується компаній, які працюють із великими обсягами товарів або забезпечують постачання по всій території України.
Попри додаткові витрати, для багатьох підприємств це фактично єдиний спосіб гарантувати безперервність роботи та уникнути повної втрати товарних запасів у разі нових атак.
Серпневі удари стали одними з найболючіших
Особливо масштабних втрат український бізнес зазнав після нічної атаки 5 серпня. Тоді було пошкоджено логістичний центр NOVUS та два розподільчі центри мережі "Сільпо". Унаслідок ударів загинули шестеро працівників.
Окрім цього, повністю знищено логістичний склад Intertop Ukraine, склад із продукцією Puma, а також складські приміщення логістичного партнера Bosch Ukraine. За попередніми оцінками, вся продукція Bosch, яка перебувала на складі, була втрачена.
Не менш серйозних збитків зазнала компанія Rozetka. Представники маркетплейсу повідомили, що прямі втрати від російських атак уже обчислюються мільярдами гривень і стали найбільшими за всю історію існування компанії.
Наслідки відчує вся економіка
Фахівці наголошують, що удари по складській інфраструктурі мають набагато ширші наслідки, ніж може здатися на перший погляд. Втрата логістичних центрів впливає не лише на конкретні компанії, а й на весь ланцюг постачання товарів — від виробників і постачальників до кінцевих споживачів.
Перебудова логістики потребує часу та значних ресурсів, тому окремі категорії продукції можуть тимчасово з'являтися на полицях магазинів із затримкою або в менших обсягах. Крім того, збільшення транспортних і складських витрат створює додатковий фінансовий тиск на бізнес.
Попри масштабні втрати, українські компанії продовжують працювати, адаптувати логістичні процеси та шукати нові рішення для забезпечення безперебійного постачання товарів. Саме швидкість цієї адаптації значною мірою визначатиме, наскільки відчутними для звичайних покупців стануть наслідки руйнування складської інфраструктури.
