Донеччина під загрозою: експерт назвав два міста, які Україна може втратити до кінця року

Військовий оглядач прогнозує важкі місяці на Донеччині та називає Часів Яр і Костянтинівку серед головних ризиків до кінця 2026 року.



Ситуація на Донеччині може стати одним із найбільш складних напрямків для української оборони до кінця 2026 року. На тлі тривалих боїв, спроб російських військ просунутися вздовж ключових логістичних напрямків та поступового посилення тиску на фланги українських позицій експерти очікують нових важких боїв.

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко в ефірі YouTube-каналу «Фабрика новин» заявив, що до завершення року Україна може повністю втратити контроль над двома містами Донецької області — Часовим Яром та Костянтинівкою.

При цьому експерт наголошує, що його оцінка є прогнозом розвитку подій, а не констатацією неминучого результату. На перебіг бойових дій можуть впливати резерви української армії, темпи постачання озброєння, ситуація на сусідніх ділянках фронту та рішення командування.

Втім, саме географічне положення цих міст робить їх надзвичайно важливими для всієї оборонної системи Донеччини.

Часів Яр: місто, яке понад два роки стримувало наступ

За оцінкою Коваленка, Часів Яр може бути остаточно втрачений наприкінці вересня — на початку жовтня.

Це один із найбільш символічних населених пунктів нинішньої війни на Донбасі. Українські військові протягом понад двох років утримували оборону в районі міста, незважаючи на постійний тиск, артилерійські обстріли, авіаційні удари та спроби противника проникнути в оборонні позиції.

Боротьба за Часів Яр тривалий час мала значення далеко за межами самого міста.

Його розташування перетворило населений пункт на своєрідний бар'єр на шляху подальшого просування російських військ у напрямку Костянтинівки.

Саме тому бої за місто були настільки затяжними та виснажливими.

Коваленко назвав Часів Яр «героїчним містом», наголосивши, що українська оборона виконувала важливу стримувальну функцію.

Фактично протягом тривалого часу місто змушувало російські підрозділи витрачати значні ресурси на спроби просунутися вперед.

Навіть якщо контроль над населеним пунктом буде втрачений, це не означатиме автоматичного падіння всієї української оборони на цьому напрямку. Але воно може створити додатковий тиск на сусідні позиції та змінити конфігурацію фронту.

Саме цей фактор зараз викликає найбільше занепокоєння.

Чому Костянтинівка має ще більше значення

Наступною потенційною ціллю, за прогнозом експерта, може стати Костянтинівка.

Це місто має значно більше значення для всієї оборонної системи регіону, оскільки є важливим вузлом між кількома напрямками.

Костянтинівка фактично вписана в оборонну архітектуру агломерації Краматорськ — Слов'янськ — Дружківка. Тому будь-яке серйозне погіршення ситуації навколо міста потенційно матиме наслідки не лише для місцевих підрозділів.

Коваленко зазначив, що російські війська планували захопити Костянтинівку ще в першій половині 2026 року, однак реалізувати цей задум не змогли.

Це показує, наскільки складним виявився напрямок.

Місто не стало легкою ціллю. Українська оборона продовжує чинити опір, а бойові дії точаться як безпосередньо в районі Костянтинівки, так і на її флангах.

Однак ситуація може змінитися, якщо російським військам вдасться створити умови для часткового або повного оперативного оточення українських позицій навколо міста.

Саме тому особливого значення набувають сусідні ділянки фронту.

Добропільський та Дружківський напрямки можуть стати гарячішими

За прогнозом Коваленка, найближчими місяцями додаткове загострення можливе на Добропільському та Дружківському напрямках.

Причина полягає у спробах створити більш вигідну конфігурацію фронту навколо Костянтинівки.

Експерт окремо говорить про можливість закриття так званої «кишені» в районі Довгої Балки та Степанівки до Русиного Яру і Софіївки.

Якщо така конфігурація сформується, характер бойових дій може істотно змінитися.

Основні зіткнення, за оцінкою оглядача, можуть зміститися в райони Торського, Миколайпілля, Олексієво-Дружківки та прилеглих населених пунктів.

Це означає, що боротьба за Костянтинівку може відбуватися не тільки безпосередньо за саме місто.

У сучасній війні контроль над населеним пунктом часто залежить від того, наскільки стабільними залишаються його фланги, дороги постачання та сусідні висоти.

Якщо один із цих елементів оборони починає руйнуватися, ситуація всередині самого міста може дуже швидко ускладнитися.

Найбільша загроза — не штурм у лоб

Одним із ключових моментів прогнозу експерта є те, що потенційна втрата Костянтинівки може бути пов'язана не лише з прямим штурмом.

Російське командування протягом війни неодноразово намагалося створювати умови, за яких українські підрозділи опинялися під загрозою ударів із кількох напрямків.

Саме тому особливу роль відіграють фланги.

Якщо військам вдається просунутися на сусідніх ділянках, вони можуть створити загрозу логістичним маршрутам або змусити українське командування перекидати резерви.

У такому випадку оборона міста стає значно складнішою навіть без масштабного прориву безпосередньо через його центральну частину.

Саме тому найближчі місяці можуть виявитися критично важливими для всього Костянтинівського напрямку.

Слов'янсько-Краматорський плацдарм також під тиском

Ще одна проблема, на яку звернув увагу Коваленко, — східний фланг Слов'янсько-Краматорського плацдарму.

За його словами, особливо складною залишається північна частина цього району або південний берег Сіверського Дінця.

Там природні особливості місцевості можуть використовуватися російськими військами для ускладнення української оборони.

Рельєф, лісові масиви, річки та система населених пунктів відіграють величезну роль у сучасних бойових діях.

Для наступаючої сторони кожне успішне просування може створювати нові можливості для подальшого тиску. Для оборонної сторони, навпаки, необхідно постійно зберігати взаємодію між сусідніми позиціями та не дозволяти противнику розширювати ділянки проникнення.

Саме тому ситуацію на Донеччині не можна оцінювати винятково за картою одного міста.

Що відбувається безпосередньо в Костянтинівці

Українські військові раніше повідомляли, що російські підрозділи регулярно намагаються атакувати позиції в районі Костянтинівки.

Командир підрозділу Kurt & Company Group у складі 28-ї окремої механізованої бригади з позивним Курт розповідав, що важкі бої та перестрілки відбуваються в різних районах міста.

За його словами, значну частину Костянтинівки українські військові продовжували контролювати, тоді як російські сили переважно перебували на флангах.

Окремою проблемою залишаються авіаційні удари.

Російські війська використовують керовані авіаційні бомби, завдаючи ударів по місту та українських позиціях.

Такі атаки створюють серйозне навантаження на оборону навіть у випадку, якщо противник не має можливості швидко провести масштабний наземний штурм.

Чи означає прогноз втрату Костянтинівки?

Ні.

Важливо розділяти прогноз експерта та підтверджений розвиток бойових дій.

Фраза про можливу втрату міста до кінця 2026 року не означає, що такий сценарій уже визначений або неминучий.

Фронт залишається динамічним.

На нього впливають величезна кількість факторів — від наявності резервів і боєприпасів до роботи безпілотних систем, артилерії, авіації, стану логістики та здатності сторін швидко адаптуватися.

Більше того, навіть суттєве погіршення ситуації навколо міста не обов'язково означає його миттєву втрату.

Оборона може змінюватися, підрозділи можуть переходити на інші позиції, а командування — створювати нові рубежі.

Тому прогноз Коваленка варто сприймати насамперед як оцінку одного з можливих сценаріїв розвитку подій.

Чому найближчі місяці будуть вирішальними

Найбільше занепокоєння викликає не один конкретний населений пункт, а можливість поступової зміни всієї конфігурації фронту.

Якщо російським військам вдасться одночасно посилити тиск на Часів Яр, Костянтинівку, Дружківський напрямок та східний фланг Слов'янсько-Краматорського плацдарму, українському командуванню доведеться розподіляти сили між кількома загрозами.

Саме в таких умовах особливого значення набувають резерви.

Оборона може бути успішною навіть за складної ситуації, якщо командування має достатньо сил для закриття небезпечних ділянок і здатне оперативно реагувати на зміни.

Водночас будь-яке системне просування противника на кількох напрямках одночасно збільшує навантаження на українську оборону.

Тому осінь 2026 року може стати важливим періодом для Донеччини.

Часів Яр і Костянтинівка — лише частина великої битви

Навіть якщо прогноз щодо Часового Яру та Костянтинівки справдиться, це не означатиме автоматичного падіння всієї української оборони на Донеччині.

Боротьба за регіон складається з десятків взаємопов'язаних ділянок.

Кожне місто, селище, висота або транспортний вузол може відігравати окрему роль.

Часів Яр уже увійшов в історію цієї війни як місце тривалої оборони. Костянтинівка сьогодні залишається одним із ключових вузлів, від стабільності якого залежить ситуація на значно ширшій території.

Тому головне питання полягає не лише в тому, чи вдасться Україні утримати конкретне місто.

Набагато важливіше — чи зможе українська армія зберегти цілісність оборонної лінії, не допустити небезпечного розширення флангових проривів і забезпечити підрозділи необхідними ресурсами.

Поки бої тривають, остаточні висновки робити зарано.

Прогноз про можливу втрату Часового Яру та Костянтинівки до кінця 2026 року є серйозним попередженням, але не вироком. Реальна ситуація визначатиметься безпосередньо на полі бою — там, де кожна позиція, кожен резерв і кожне рішення можуть змінити подальший розвиток подій.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "Донеччина під загрозою: експерт назвав два міста, які Україна може втратити до кінця року".

Матеріал підготував(-ла): Єва Писаренко

Новину опубліковано: 29 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Не лише ТЦК: хто ще може вручити повістку просто на вулиці

До груп оповіщення можуть входити представники влади, поліція та працівники ТЦК, а в окремих випадках — навіть цивільні. Юристка пояснила, хто має такі повноваження.

Вибухи під Києвом забрали 37 життів: СБУ розслідує удар і трагедію зі складом

Після атаки РФ у Бучанському районі загинули щонайменше 37 людей, десятки постраждали, а сотні мешканців були змушені залишити домівки. СБУ встановлює всі обставини трагедії.

Удар по Київщині забрав 37 життів: після атаки РФ здетонував склад боєприпасів біля житлової забудови

Удар по Київщині спричинив масштабну детонацію у селі Мила Бучанського району. Загинули щонайменше 37 людей, десятки поранені, а Зеленський вимагає розслідувати, чому боєприпаси зберігали поруч із житлом.

Бронювання змінять уже з 1 вересня: хто з українців може втратити відстрочку

Для частини заброньованих працівників восени змінюються вимоги до зарплати. Розповідаємо, кого нововведення не торкнеться та через що можна втратити бронь.

Українські фермери опинилися в пастці: врожай гниє, порти заблоковані, а ціни обвалилися

Le Monde показало, як війна та проблеми з експортом б'ють по українському агросектору: одні господарства атакують, інші втрачають прибуток через логістичні труднощі та низькі закупівельні ціни.

АТБ ввела жорстке обмеження: покупцям дозволили брати не більше шести одиниць товару

Великі закупівлі та проблеми з логістикою після ударів змусили одну з найбільших мереж України тимчасово обмежити продаж частини соціальних товарів.

Європейські новини:

Михайло Федоров став радником Міноборони Італії: навіщо Риму український досвід війни дронів

Колишній міністр оборони України консультуватиме Італію щодо дронів, ППО та переходу від експериментів до серійного виробництва.

Швеція повертає собі Archer: чому гаубицю хвалять і за що її критикували в Україні

Шведська армія отримала перші Archer 8×8 із нової партії. Системи мають посилити оборону Готланду, але досвід України показав і слабкі місця цієї артилерії.

Шість ударів по НАТО: The Telegraph розкрив, як Путін може спробувати розколоти Альянс

Росія може уникати прямої війни з НАТО, але водночас випробовувати межі Заходу гібридними операціями, провокаціями, диверсіями та кібератаками.