Російський удар по Київщині ввечері 28 серпня перетворив склад у селі Мила на епіцентр однієї з найтяжчих трагедій останніх місяців. Після влучання безпілотника почалася масштабна детонація боєприпасів. Станом на 15:05 29 серпня президент Володимир Зеленський повідомив уже про 37 загиблих.
Кількість жертв різко зростала впродовж дня. Ще близько 13:00 уряд і Міністерство внутрішніх справ повідомляли про 27 загиблих, однак рятувальники продовжували розбирати завали. Зеленський попередив, що остаточна цифра може бути ще вищою, оскільки пошукові роботи на місці трагедії не завершені.
Серед загиблих — керівник місцевої громади, який, за словами президента, допомагав під час рятувальної операції. Десятки людей дістали поранення, серед них місцеві жителі та рятувальники. До ліквідації наслідків залучили сотні працівників екстрених служб, поліцію, вибухотехніків і медиків.
Із небезпечної зони евакуювали понад 370 людей. Вибухова хвиля та подальша детонація пошкодили житлові будинки й іншу інфраструктуру, зокрема пансіонат для літніх людей та людей з інвалідністю. Через надзвичайну ситуацію влада також тимчасово перекривала трасу Київ–Чоп.
За аналізом «Дейком» відкритих і перевірених матеріалів, трагедія в Милі має два окремі причинні рівні, які важливо не змішувати. Первинною подією був російський удар. Водночас небачений масштаб вторинних вибухів поставив перед українською владою питання, чому значні запаси боєприпасів опинилися настільки близько до житлової забудови.
Зеленський фактично підтвердив, що перше влучання припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони. Після цього почали вибухати снаряди, міни, інші боєприпаси та безпілотники. Президент наголосив, що такого складу в цьому місці «точно не повинно було бути», і назвав ситуацію проявом тяжкої недбалості.
Це формулювання істотно змінює контекст події. Українська влада не ставить під сумнів, що детонацію запустив російський удар, однак окремо перевіряє рішення посадовців, які дозволили зберігати вибухонебезпечні матеріали поруч із людьми. За фактом трагедії вже відкрито кримінальне провадження.
Зеленський повідомив, що ситуацію обговорили з Генеральним прокурором, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України та військовим командуванням. Він пообіцяв, що відповідальні за рішення, які суперечили правилам безпеки, мають бути встановлені, а результати розслідування — оперативно представлені суспільству.
Для української влади особливо гострим є те, що це вже друга подібна трагедія на Київщині менш ніж за два місяці. У липні російський удар по складах у Вишневому також спричинив вторинну детонацію. Тоді загинули десятеро людей, а вибухи пошкодили сотні будинків у густонаселеному районі.
Після Вишневого слідство вже встановлювало порушення правил розміщення озброєння. 11 липня Зеленський заявляв, що керівники двох державних підприємств діяли всупереч закону, рішенню Ставки та посадовим інструкціям, допустивши розташування складів зі зброєю поблизу житлових будинків.
Тоді президент доручив перевірити й інші підприємства та місця зберігання зброї, щоб виключити повторення подібного сценарію. Саме тому нова трагедія в Милі стала не лише наслідком чергової російської атаки, а й перевіркою того, чи були після Вишневого реально усунені системні проблеми з військовою безпекою в тилу.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький, який прибув на місце події, сформулював проблему майже так само. За його словами, на п’ятому році повномасштабної війни Україна «не має права» допускати повторення трагедій, подібних до Вишневого та нинішньої катастрофи в Бучанському районі.
Ця логіка не знімає відповідальності з Росії за сам удар. Вона стосується іншої складової воєнної стійкості: держава повинна виходити з припущення, що противник спробує знайти й атакувати склади, виробництва та логістичні вузли. Тому розміщення великих запасів вибухівки поруч із цивільною забудовою саме по собі створює додатковий ризик.
Катастрофа сталася на тлі різкого посилення російської повітряної кампанії проти Києва та його околиць. На момент трагедії столичний регіон переживав уже третю добу майже безперервних атак. Росія застосовувала хвилі ударних безпілотників, зокрема швидкісні апарати, які складніше перехоплювати.
У нічних ударах Росія атакувала не лише Київщину. Зеленський повідомляв про атаки ще на дев’ять регіонів країни. Попередні дві доби також принесли численні удари по складах, логістичних центрах, підприємствах і житловій забудові, що українські посадовці розцінюють як спробу системно ускладнити життя столиці.
29 серпня атаки на сам Київ продовжилися вже після світанку. У Подільському районі безпілотники влучали в нежитлову забудову, у Голосіївському горів дах складської будівлі, у Святошинському уламки спричинили пожежу в квартирі, а на Оболоні падіння російського дрона мало смертельні наслідки.
Поранена на Оболоні дворічна дівчинка померла. Міська влада повідомила також щонайменше про п’ятьох постраждалих у столиці протягом ранкової атаки. Reuters окремо повідомляв про загибель 14-річної дівчини внаслідок удару в Бориспільському районі Київської області.
Паралельно Росія дедалі активніше атакує українську тилову логістику. Протягом попередніх днів удари пошкоджували сортувальні центри, склади торговельних мереж, продовольчу інфраструктуру та промислові об’єкти. Такі атаки створюють ефект, що виходить далеко за межі конкретної зруйнованої будівлі.
Коли знищується великий логістичний вузол, наслідками можуть ставати затримки доставки, перебої постачання, додаткове навантаження на транспорт і необхідність швидко перебудовувати маршрути. Саме тому склади дедалі частіше стають елементом ширшої російської кампанії проти економічної та повсякденної стійкості українських міст.
Однак подія в Милі показала ще одну небезпеку такого протистояння. Якщо військові запаси розміщені поряд із цивільними об’єктами, один точний або випадковий удар може перетворитися на серію неконтрольованих вибухів, де зона руйнування визначається вже не потужністю російського боєприпасу, а вмістом самого складу.
Це принципово важливо і для майбутнього розслідування. Правоохоронцям доведеться встановити не лише, хто відповідав за склад, а й які дозволи існували, коли ухвалювалися рішення про його розміщення, чи проводилася оцінка ризиків і чи були виконані накази про перенесення небезпечних об’єктів після трагедії у Вишневому.
Водночас пошук внутрішніх порушень не повинен стирати первинну послідовність подій. Масштабна детонація не почалася самостійно: їй передував російський удар. Але держава, що вже п’ятий рік живе в умовах повномасштабної війни, зобов’язана планувати інфраструктуру так, ніби подібні удари неминуче повторюватимуться.
Саме тому удар по Київщині 28 серпня може мати наслідки далеко за межами Бучанського району. Після 37 смертей питання вже полягає не лише у покаранні конкретних посадовців, а у повторній перевірці всієї системи зберігання боєприпасів, військової логістики та небезпечних виробництв поблизу населених пунктів.
Для Росії тилові об’єкти залишатимуться цілями, а технології ударних дронів лише збільшуватимуть дальність і частоту атак. Для України відповіддю має бути не тільки сильніша протиповітряна оборона, а й така організація тилу, за якої одне влучання не отримує можливості забрати десятки життів через те, що було розміщено поруч із людьми.
